"Нам потрібне загальне дорослішання", – каже релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник Ігор Козловський.

Він говорить про новий виклик, який постане перед українцями через травму війни – необхідність почути один одного. У кожного з нас свій досвід цієї війни, і між цими досвідами має виникнути спільна мова. 

Це новий епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей випуск ми присвятили колективним травмам.

Козловський називає ХХ століття епіцентром множинних травм для українців. Серед найбільш масштабних трагедій, що спричинили травми на покоління – Голодомор в Україні 1932-1933-их років та депортація кримських татар в 1944-му році. 

В цьому епізоді ми говоримо про таке:

– Чому травми суспільства це проблема національної безпеки та з якої причини люди починають ставити  неправильні питання і вимагати неправильних відповідей?

– Які наслідки трагедій ХХ століття ми досі носимо в собі?

– Чому витіснення пам'яті радянською машиною приводить до того, що травма переходить в культурне тіло?

– Як колонізаційні процеси можуть формувати комплекс національної меншовартості?

– До чого приводить те, що переживши колективну травму, людина починає відчувати провину?

– І як відрефлексувати колективну травму?